Плани розвитку проекту “САПРобасні”. Ч.5 CAD


Про CAE поговорили, тепер звернемося до CAD.

То ж, ще раз. Софт на який є на сьогодні ліцензії:

  • Autodesk
    • Fusion 360
    • Inventor
  • Dassault Systemes
    • SolidWorks
  • FreeCAD
  • PTC
    • Creo Parametric
    • OnShape
  • Siemens
    • NX
    • Solid Edge

Тут слід сказати, що якщо ви є викладачем/студентом, чи хоббістом який не заробляє саме з використанням CAD/CAM/CAE програм, то не завжди треба йти “найлегшим” шляхом. Не треба йти до піратів щоб отримати софт. Іноді є легальні можливості. Але ще раз – рекомендую не порушувати ліцензії. Певні ЛЕГАЛЬНІ варіанти можна найти у публікації : Сапр на халяву! Легально! Не “гербалайф”!

Що стосується мене, то список вище складений або з безкоштовного ПЗ (FreeCAD) або ПЗ до якого в мене є легальний доступ як викладача (Autodesk+, SW, PTC+) або партнерські (не комерційні) ліцензії що отримані для створення відео (SW, Siemens). Саме через відсутність (принаймні на поточний момент) ліцензії на Catia Вона відсутня у Списку. В принципі до цього списку можна додати ще певний список ПЗ (все ПЗ від Autodesk, наприклад: AutoCAD, Alias, PowerShape) та інші, але я тут перелічив те ПЗ що має +/- однакові принципи роботи, та дуже поширені в реальному житті. Тож маю надію що всім вистачить.

Через те що, всі ці програми мають в певних напрямках сходний (у своїй основі) функціонал та принципи, я студентам зазвичай читаю не конкретний CAD, я “Основи Геометричного Моделювання” на базі якогось CAD. Це дозволяє отримати і теретичні знання і практичні навички. А також відносно легко змінити CAD за потреби.

Тож теоретичні курси з CAD:

  • Основи автоматизованого проектування (ОАП)
  • Основи геометричного моделювання (ОГМ)
  • Математика інсайда «під капотом» САПР (МІКС)
  • Параметризація
  • Робота з великими збірками
  • Основи автоматизації
  • Лінгвістичне забезпечення САПР

Тепер Більш детально:

ОГМ (основи геометричного моделювання)

  • Вступ
    • •Можливості CAD, терміни
    • •перелік CAD, класифікація 
    • •Типи даних
    • •Типи моделювання, основні підходи, методології
    • •Методологія викладання CAD
  • •Інструменти
    • •Ескіз 
    • •Фічери
      • •Формотворчі та «косметичні»
      • •Ескізні, безескізні
      • •копіювання
    • •Опорна, допоміжна, «конструктивна» геометрія
  • •Редагування/керування моделей, проблеми, вирішення. Відносини «батьки/нащадки»
  • •Збірки
    • •Підходи до моделювання збірок
    • •Збірка з адаптивними елементами
    • •Типи зв’язків у збірках
  • •Кресленя
  • •Додаткові типи моделювання
    • •Поверхневе моделювання
    • •Сітчасте моделювання
    • •Гібрідне (комбіноване)
      • •Листовий метал
      • •Зварні конструкції
      • •Зворотній інжиніринг 
  • •Продуктивність/ефективність 
  • •Параметризація 
  • •Можливості аналізу моделей
  • •Використання CAD моделей
  • Історія

Якщо нема потреби читати повноцінний курс з геом. моделювання. Бо ті хто це будуть слухати будуть працювати лише в одному CAD – то такий підхід не дуже хороший. І в залежності від аудиторії обирається один з двох наступних підходів. Або читається:

  • Теоретико-практичний курс з конкретного CAD
  • або Практичний курс на вирішення задач
  • Практичний курс “Знаймоство” з CAD

Всі три курса спираються на ту ж інформацію що і в ОГМ та МІКС але мають свої особливості.

Теоретико-практичний курс має ту ж структуру, але адаптовану під один CAD. Він орієнтований на тих хто має розуміння про те що таке CAD і хто готовий вивчати поступово. Також часто дається інфа про те в якій послідовності слід вивчати CAD програми і чому

Практичні курси орієнтовані в першу чергу на тих, хто не має ані достатнього бекграунду ані терплячки і якім потрібні “швидкі” відповіді на “конкретні” питання. Дуже часто такі курси не містять великої частини що потрібна для універсального користувача, але мають шматки з інших більш високорівневих курсів (орієнтованних на універсальне користування). Такі курси треба адаптувати під аудиторію. І починати, зазвичай їм треба не з “початку” а з “кінця”. Тобто продемонструвати результати роботи, ті переваги , що они отримають знаючі такі інструменти і після цього поступово демонструвати все інше. Також слід зазначити, що найбільш ефективно демонструвати роботу не на універсальних же задачах, що краще всього пояснюють принципи. А на прикладах із галузі. Причому треба розуміти, що в такому випадку замість одного універсального прикладу, доведеться робити 3-5 “вузьких”, а замість 3х універсальних до 30 “галузевих”. І теорію також мінімізувати просто збільшивши кількість практики під контролем. Інакше люди часто не зможуть адаптуватися.

Тож я буду робити теоретичні курси, а з командою, коли вона виникне та за наявності запиту будемо робити галузеві практичні курси.

Є пункти: Параметризація, Робота з великими збірками, Основи автоматизації. Чесно кажучі тут все зрозуміло з назви, як мені здається. Параметризація це трохи більше ніж просто розміри проставити. Це скоріш адаптація підходів з програмування до моделювання. І саме вона (параметризація) дозволяє потім більш ефективно працювати з великими збірками, та робити автоматизацію.

Не описаними залишились ОАП (або теорія САПР) та МІКС.

Структура ОАП дуже проста:

  • Основні поняття, терміни, абревіатури
  • Компоненти/структура САПР
  • Программні компоненти САПР
  • Аппаратні компоненти САПР
  • Программно-Аппаратні рішення
  • Нейтральні формати обміну даними
  • Людський фактор

Структура досить проста, а наповнення я зазвичай оновлюю згідно до моменту коли про це розповідаю, щоб інфа була актуальною. Що буде в цей раз подивимось.

Що стосується Мікс. це інформація щодо програмування, “шкільної геометрії” та числових методів, що дозволяє краще зрозуміти як працюють САПР. Не те щоб я не міг високопарно використовувати складну математику опису сплайнів, графи та відомості про топологію. Але здебільшого для користувача САПР це не потрібно. І навіть розробникам не всім. А я все ж розробників геометричного ядра ніколи не готував. Тому це “сплав” необхідної “шкільної” інформації поданої таким чином щоб розкрити певні ньюанси і не більше того..

Всім іншим я можу порекомендувати “вумні” книги. Десь так

Ну і окрім теорії, будуть час від часу “марафони” з моделюванням у різному софті. Також можу робити аналіз чужих моделей на предмет того яким чином було краще робити в тому чи іншому випадку.

Десь так. 😉 А Ви пишіть що думаєте і що Вас цікавить


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *