Тут, та ще в декількох місцях мені буде складно. Не через те що я не є експертом в цих темах на відміну від тих що вже описав (був би експертом фіг би поліз порівнювати 🙂 ). Але тут в мене точно досвіду значно менше.

Ну та і ладно. Спробую.

То ж, Mesh Modeling – моделювання геометрії. В нас це переважно називають полігональним моделюванням. Mesh це сітка. І автор первинного порівняння це зробив ось так:

Як завжди коротко, але по дебільному. Давайте розбиратись.

То ж Які програми зазвичай відносять до полігонального моделювання? Це залежить від того хто чим користувався і до чого звик, але абсолютна більшість профі скаже: 3Ds Max (Який зараз належить Autodesk). Потім скоріш за все буде Blender який зараз вже не поступається (здебільшого 3дмаксу, а в певних речах вже і попереду). Це програми де є не тільки методи моделювання полігональних моделей, але це те щ називають “класикою жанру”. Також до класики можна віднести: Autodesk Maya, Cinema 4D, LightWave 3D.

MnE’шники (M&E – Media and Entertainment) зараз стрибають від радощів, але вони не єдині хто користуються сіткою і навіть для них це не єдине.

Давайте йти далі.

“Воксельні” системи в яких результат все одно потів у сітці: ZBrush, Mudbox

Програма яка формально вважається інструментом роботи з “поверхнями класу A” але має досить розвинений інструментарій по роботі з сітками: Rhinoceros 3D

сюди ж можна віднести всі інші МнЄ’шні програми для рендеру та анімації які вміють редагувати та створювати сітчасті моделі

Універсальна приблуда не зовсім зрозумілого напрямку яка тим не менш дуже активно використовується всілякими хобістами: SketchUp

Менш універсальна, з конкретним напрямом але теж сітчаста: Bentley Systems Microstation. А також ще півтори десятки спеціалізованих програм на кштал бентлі (не в сенсі того ж напряму, а просто такі CAD/BIM, що через якихось причин так і залишились в сітках, наприклад ArchiCAD, ArtCAM)

Наступний варіант, не зовсім відноситься до саме моделювання, але також є дуже важливим для наступного розуміння а саме “Reverse Engineering” і тут є два варіанти:

• варіант, що був збережений для 3D друку
• варіант, що був отриманий в результаті 3D сканування

І треба розуміти, що хоч всюди буде полігональна модель, її вигляд, інструменти створення, цілі та призначення, якість, якісно-кількісні характеристики будуть сильно відрізнятися. Тому це і розписано

Хто не бачив як виглядають об’єкти після сканування (навіть пласкі) поцікавтеся, це дуже корисно для розуміння подальшого тексту.

І доречі для роботи з такими сканами є ще низка окремого софта (від простого: Meshmixer, MeshLab, до просунутого Geomagic)

пауза на перегляд

Окей з цим розібралися. А тепер повернемося до CAD які ми порівнюємо. І перше що треба пояснити це те, що по суті ані SolidWorks ані Fusion 360 (чи його брат Inventor) не є інструментом по моделюванню полігональної геометрії. Так, в них можна створювати низкополігональні об’єкти. В них можна створювати твердотільні та поверхневі і перетворювати їх засобами триангуляції на полігональні. Можна імпортувати зовнішні полігональні об’єкти і щось з ними робити. Але вони не є програмами орієнтованними на полігональне моделювання. Взагалі. Ані Fusion (в якого нібито щось краще) ані Solidworks (в якого нібито щось дуже поагно). Тому як мінімум назва “Моделинг” тут некоректна.

Ладно. давайте розглянемо, що є у Фьюжі:

• Вставити готову сітку з зовнішнього джерела
• розбити існуючу твердотільну/поверхневу геометрію на полігони (трикутники)
• “полікувати”
• Розібрати об’єкт на умовні грані, та поєднати ці грані (але в межах створенного автомитизованим чином результату, що важливо)
• зробити перерозбиття, чи зменшити кількість
• розрізати площиною, оболонка, згладити
• змінити нормаль, розділити на запчастини
• перемістити, змасштабувати
• КОНВЕРТУВАТИ сітку в ТВЕРДЕ ТІЛО (це те що написано як те що може тільки фьюж)

Як ми бачимо це не дуже схоже на моделювання: внесення швидких змін – так. Моделювання – ні. Окрім того всі інструменти дуже обмежують можливі дії, навіть у порівнянні з тим як називаються. Через те що програма не орієнтована на “тонку” роботу з сіткою.

Окей, що ж такого може той самий конвертер в нурбси:

По перше всі джерела (в тому числі офіційні) не рекомендують щось робити з сітками більше за 10 000 полігонів. По друге, якщо Вас цікавить – дивиться сюди: https://www.autodesk.com/products/fusion-360/blog/convert-mesh-to-solid-surface-body-fusion-360/

В нас є три варіанти як конвертувати модель:

• фасетована. абсолютно та ж сама геометрія, але вже не “меш” а поверхня або тверде тіло (і чим більше граній тим цьому тілу та фьюжу буде гірше). результат 1 до 1 відносно попередньої геометрії
• призматична. Перетворює всі “грані” на які розбито тіло на аналітичні поверхні та нурбсові (як зможе). результат може бути кращим за те що було, а може бути зовсім іншим та гіршим. Залежить від того що саме ви змогли добитися з группами від фьюжа, і від тго наскільки це сподобалося внутрішньому автоматичному алгоритму
• органічна. Ну тут все просто. тіло б’ється на купу маленьких трикутників, перетворюється на квади, потім в т-сплайни, потім в нурбсові поверхні (навіть якщо щось було пласким чи циліндричним – пофіг тепер все буде нурбсами). Теоретично результати повинен бути максимально наближеним до початкового.. практично не тестував.

Ну, тобто, тут автор нібито не сказав неправди. Хоча навіть якщо подивитися на офіційні скрини, можуть бути певні питання. Окрім того нагадаю що тут все максимально автоматизоване, і навіть там де є можливість ручного втручання, нема можливості дійсно в ручному режимі втрутитись, всюду ми працюємо з тим що може автомат (бо люди ж тупі і не знають чого вони хочуть).

Також слід зазначити що цей самий органічний режим доступний тільки якщо є активна підписка на розширення/доповнення/extension під назвою “Product Design Extension”. Ну тобто всі хто на персональній підписці – одразу пішли гуляти. Ті хто на комерційній – пішли купляти…. за 595 додаткових $ на рік. Тобто цей екстеншен трохи дорожчий за сам фьюж. Цікава історія, правда?

Так є можливість отримати екстеншн на коротший строк за менші гроші, але все ж таки. Запам’ятаємо цей момент і покищо закінчимо.

Також слід сказати, що у Фьюжа є ще дві додаткові “незадокументовані” можливості по роботі з “мешем”. Не те щоб незадокументовані, не те щоб про них ніхто не знав. Але для більшості вони не є наочними.

Мова про те, що в середені середовища Manufacturing Ви можете створити певні додаткові речі. Через те що там є різні варіанти підтримок та наповнення для середини моделі при її друці, ви можете ці штуки (в тому числі всілякі гироїди) включити до своєї моделі. Що іноді буває корисним.

А також результат роботи CAM модуля також можна зберегти як меш. Нащо це потрібно. Якщо ви захочете зробити рифлену наліпку на криволінійну рукоять, – це може бути зробити досить складно. А таким функціоналом Ви це зробите. Хоча і втратите параметрику і все інше. Але все має свою ціну.

Десь так. З фьюжем закінчили. В Inventor для того щоб попрацювати з сіткою треба скачати плагін з сайту автодеск Mesh Enabler. Ну чесно кажучі він майже нічого не дає, просто перетворює меш геометрію на полігональну твердотільну чи поверхневу. Але і таке буває корисним. Точніше буде, якщо Autodesk його буде оновлювати з самим Inventor’ом 😉

Тепер давайте підемо до SolidWorks

За часів давніх давен (з версії 2012 коли фьюжа ще у проекті не було), в SW була ось така штука (яка є і по сьогодні): ScanTo3D

Що ж вона могла:

а могла вона:

• визначати автоматизовано грані на сітці,
• дозволяла ручками (дійсно ручками) редагувати, що входить в цю групу, вносити невеличкі виправлення: зашивати дірки, змінювати розмір сітки, розбивати сітку на клаптики 😉
• відтворювати аналітичні поверхні чи NURBS

нічого не нагадує за описом?

Тобто виявляються не тільки фьюж може створювати NURBS на основі mesh? Це означає, що автор порівняння знов на… брехав?

Окей, хтось скаже, ну це ж доповнення! Ага. Офіційне, таке саме як і SolidWorks Simulation та багато інших 🙂 навіть не треба звідкись качати, як з інвентором. тільки увімкнути. А вмикається вимикається воно просто для економії ресурсів. Ось така фігня малятки.

Окей, але якщо Ви хочете фасетовану геометрію, тут же мова про неї не йшла! Так не йшла, бо це була не опція конвертації, а опція відкриття

якщо Solid/Surface – то прийде як полігональна модель. Якщо Graphics то просто як 3д зображення.

Але відносно недавно… (з 2018 версії) з’явилося у SW ще й таке меню:

конвертація тіл в меш – є

перерозбиття – є

зменншення (автоматичне) кількості полігонів за рахунок об’єднання – є

сегментація моделі на запчастини – є

конвертація в аналітичні поверхні – є, але є ще невеличке доповнення:

цей процес є керованим. тобто, SW нам може підказати що це з його точки зору, а ми можемо погодитись чи виправити. І ще якісь тут опції, повзунки точності… Ну короче не те що у фьюжі: бац бац і мимо (с)

А ще у SolidWorks є дуже крута штука під назвою “3D Texture“

і не треба стрибати через CAM модуль. А от вокселі ще не підвезли. тут да. тобто ні. в сенсі немає вокселів покищо.

Ну десь так. І тепер мені хотілося б почути Вашу думку чи дійсно у SW інструменти “poor” порівняно з Fusion 360, і тільки Fusion вміє конвертувати в Nurbs. Чи це як завжди автор шось з чимось сплутав. А тут розглядалися попередні питання:

• Порівняння CAD/CAM/CAE
• 2D Sketching
• Solid Modeling
• Історичний екскурс
• Surface Modeling
• Sheetmetal
• Weldment

P.S. Так я пам’ятаю що ціна F360 + PDE все одно нижча за SW. Але ж про ціну автор нічого не казав. тільки функціонал порівнював.

P.P.S. Питаннячко: нагадувати коли у Fusion 360 з’явилась можливість хоч якось впливати на сітку, її сучасний варіант, та оцей органічний, що автоматом конвертує в нурбси… Треба писати? чи самі знайдете за наявності бажання?