Ну що, ми поговорили про роботу з полігональними сітками, і тепер можна поговорити про наступний пункт порівняння який автор назвав Sub-D NURBS
І ось тут перший раз коли автор не сказав чисту брехню та дурню. Бо дійсно у Autodesk Fusion 360 та Autodesk Inventor це є, хоч і називається Freeform. А от у SolidWorks – “із епсент” тобто відсутній. І ні тут я не буду пояснювати, що там є свої фріформи для того щоб відстояти честь SW. Sub-D – Нема. Я не буду розповідати (принаймні в цьому абзаці), що Саб-Д нікому не потрібна тому це не є мінусом для СВ. По перше це досить корисний інструмент, хоч і специфічний, по друге я завжди вважав, що наявність інструменту завжди краща за відсутність. І то вже задача “енд юзер”, тобто кінцевого користувача вирішувати чи потрібен йому той інструмент.
То ж в принципі на цьому можна було б і закінчити весь текст, але я хотів би звернутися до історії, та розглянути процес трохи ширше. Так це частково відновить добре ім’я СВ, але я роблю це не через ці причини. Просто мені здається що короткі відповіді не завжди розкривають суть проблематики, тому намагаюся дати трохи більше інфи. Ну і як завжши – роблю це через призму особистого світосприйняття.
То ж поїхали…
Почнемо ми з того, до чого в розмовах про Sub-D тут фрази про Mesh. Взагалі як Nurbs відноситься до мешу?
Колись самого факту опису геометрії за допомогою точок та полігонів (переважно трикутних, чотирикутних та п’ятикутних, тому і полігони) було достатньо. Комп’ютери були великі, потужності маленькі. Всім кому цього не вистачало – йдіть до аналітичного опису та різних MCAD. А нам цього вище неба. Але з розвитком комп’ютерної техніки, зі збільшенням місць використання CG (комп’ютерної графіки), збільшилась і вимога до моделей. Бо при високій роздільній здатності на великих зображеннях низькополігональні моделі виглядали надто погано. Але в той самий час працювати з високополігональними – досить важко. Ресурси жеруть, час.. Короче – багато проблем.
То ж потрібен підхід та інструментарій, що дозволить створити моделі з мінімально-необхідною кількістю полігонів, зробити сцени, поставити кадри, світло, додати ефекти, зробити анімацію. Відпрацювати все це, перевірити, і потім “тиць” і все те ж саме робиться на “файній” сіточці.
Потрібен – буде створений. Так і з’явився підхід під назвою Sub-D = Sub Division. І з цього моменту починаються всі ці танці над топологією серед МнЄ’шників. Ідея проста, кожен полігон може бути розбитий на полігони за конкретними правилами, але точки цих нових полігонів лежать не в тій же площині, а нібито роблять плавний перехід
Там є купа різних правил, купа вимог і все таке, але це дозволяє створити наприклад автівку над геометрією екстер’єру якої інженери билися десятки тисяч людино годин буквально за пару годин і пару тисяч полігонів. Потім це ще впровадили і в ігри, бо це значно економило ресурси. Короче ідея всім зайшла.
Але..
Але це полігони. А полігони в CAD’ах це не дуже добре. Багато хто бився над цією задачею, бо вона дуже цікава і від неї невеличкий крок до опису геометрії NURBSами. Але не могли знайти той потрібний крок
Формально – все просто. якщо досить довго бити геометрію таким чином то отримаєш поверхню що стає все ближчою до аналітичної, тобто по суті треба “дельта Х” замінити на “д.. по дХ”. Якщо ви розумієте про, що я. І з цим були проблеми. Багато хто намагався. Писалися сотні наукових публікацій, але. Надто багато проблем для довільного випадку
І от у 2003 році колектив авторів презентував на SIGGRAPH (дуже крута комп’ютерна виставка де демонструються нові розробки) Презентував розробку яку вони назвали T-Spline, за аналогією з загальновідомим B-Spline. Бо саме на 5 “патчах” у вигляді букви Т а потім і її об’ємної версії, був продемонстрований робочий прототип подібної технології (ну ладно там не тільки “Т” була, там купа складнилх варіантів). У порівнянні з первинною ідеєю ця мала велику кількість обмежень. Але вона мала і одну перевагу – вона працювала. Цей виступ дозволив їм 2004 році відкрити власну компанію. Вони зробили декілька додатків до відомих CAD систем. І ні, Autodesk’у тут ще не стояло. Це був Rhinoceros 3D та SolidWorks. Обидві системи з дуже дружнім і досить відкритим A.P.I. У 2007 вони отримали навіть патент.
В Ріно продукт сподобався не дивлячись на обмеження. В СВ було не так добре. Здебільшого всі користувачі розподілялися на дві категорії: ті кому це на… не потрібно. І ті кому це могло б бути корисним бо такі задачі є. Зацікавити першу категорію досить складно, бо воно їм не потрібно. Зацікавити другу складно через іншу причину. Через те що в них була така необхідність, вони навчилися вирішувати це стандартними для SW способами. Які є чіткими та зрозумілими, і не є “іграшковими” МнЄ’шними, а є “суворими” М’КАДівськими. Чому ж вои зацікавили тих хто в ріно? Бо там користувачі значно частіше працювали з сітками і краще розуміли всі ці незрозумілі вимоги до топології та розуміли як воно веде. То ж по суті вони отримали простий інструмент який дуже швидко їх маш переводить в сплайнові поверхні. А без цього інструмента їм доводилося це робити значно довше. Свого часу в мене були задачі такого плану. Та ще розвага скажу я вам…
Коли у 2007 році ця компанія отримала патент, трохи доопрацювала наявний інструментарій. Вона стала більш цікавою для ринку. Як для вендорів так і для кінцевих користувачів. В певний момент виникла ідея що цей підхід взагалі може вбити весь ринок поверхневого моделювання в його поточному (на той момент) стані.
Компанія Autodesk постійно сперечається за пальму первинності з іншими і особливо з DS SolidWorks. В 90х SW виборював своє місце під сонцем, потім вони ролями трохи помінялися.
Автодеск дуже часто звинувачуюють в нераціональних покупках. Хтось каже, що вона купляє конкурентів (поки вони маленькі) просто щоб вбити і не розвивати свої продукти. Хтось каже що вона скуповує технології, щоб впровадити в свої, але робить це трохи подебільному. Хтось каже що вона скуповує розробки, щоб вони не дісталися конкурентам.
Якась правда тут є, але той хто трохи знається на ринку САПР, ринку ПЗ, та на особливостях створення продуктів скаже, що це і так і не так одночасно.
Процес розробки дуже складний. Іноді ти бачиш технологію, що працює значно краще ніж все, що є.. і здається що треба просто додати інструментів таких як у всіх і буде щастя бо воно буде працювати дуже швидко. Але коли ти додаєш ті інструменти яких не вистачає… швидкість чомусь починає просідати. Коли ти намагаєшся вирішити ті великі задачі , що є з’ясовується що це неможливо, бо там для швидкості чи ще для якогось ефекту забрали те, що потрібно для цього. Або ти купляєш намагаєшся пришити це до свого продукту і з’ясовуєш, що це потребує надто великих витрат. Що це можна тільки якщо з нуля переписати обидва продукти. І іноді це навіть роблять… Але. То ж не всі технології що здавалися перспективними і вмерли, вмерли через те, що хтось не хоче прогресу.
Що ж до конкуренції. Я можу назвати досить великий лист найменувань продуктів що були розроблені як додаток до SolidWorks, а зараз знаходяться в портфоліо продуктів Autodesk. Тут шось є. І Т-Сплайни стали одним з таких.
Коли Автодеск викупила Т-сплайни, перестав (по суті) розвиватися та існувати додаток до Ріно, та до СВ. А от куди це вструмити собі, спочатку Автодеск не дуже розумілася. Це булі і безкоштовні додатки (в тому числі мобільні під загальною назвою 123D). Це були спроби і впхати це в Інвентор. Це була спроба впхати це в Alias під назвою Alias Form. В Revit і той пхали. Це були десктопні додатки, мобільні, хмарні… А через те що в той час як раз розроблялась велика купа різних хмарних та “захмарених” продуктів під брендом “*360” (A360, Sim360….) і все це почали інтегрувати в єдиний продукт на базі Inventor Fusion під новою назвою Fusion 360. То в результаті туди його і запхали. Спочатку щоб було. Потім воно там прижилося. Слід сказати дві речі:
- нажаль подальшого глибокого розвитку ця технологія під крилами Автодеск не зазнала
- Під крилом автодеска вона оформилась в щось більш-менш “юзабельне” і не настільки глюкаве
- (так я пам’ятаю що я обіцяв дві речі) Автодеск зробила таку рекламу для цієї технології, що з’явилася маса незалежних варіацій (чи то дві чи то три під ріно), купа додатків у всіх виробників, і навіть аскон не обійшов цю тему.
Чи можливо що ця технологія під чиїмось крилом би розквітла краще? Так. Але це ще можливо, завдяки той самій рекламі. Бо ця технологія не є панацеєю. Вона має свої обмеження та негаразди, в тому числі з плавною зміною кривини між усіма “патчами” для чого вона і розроблялася 😉 І тепер при наявності конкуренції це відбудеться точно скоріше, ніж коли це було б під крилом когось іншого. Але Автодеск скоріш за все тут буде не на першому місці. Мавр зробив рекламу, мавр за продукт забув 😉 десь так
І тепер питання, якщо навіть аскон зробив реалізацію, як ви думаєте, чи залишилась осторонь компанія Dassault Systemes?
Ні, не залишилась. І в неї є продукт для Sub-D є. тобто присутній. 3D Sculptor або X-Shape Це хмарний продукт. Він може бути доступний користувачам на підписці SW, до нього можна отримати доступ окремо. То ж десь так. І якщо автор порівняння має нахабство називати Ansys плагіном для Fusion 360 (і виключно для нього, а для SW – ні) то тут точно можна було б сказати що Sub-D в SW є. Але з моєї точки зору це все ж таки окремий продукт. Чому він окремий, і чому його не включають до СВ, тим більше що таке там вже було?
Це виключно політична воля Дасо. 10 років тому вона сказала що СВ буде вбитий і почала розвиток своєї хмарної платформи 3DExpiriense. Є Навіть 3DExpirienseWorks, який по суті є SW що працює в хмарі а ви його бачите через “віддалений стол” (RDP).
Але все ж таки X-Shape це окремий продукт. Тому відповідь – так це перший з пунктів де автор не набрехав. Але і тут не все так просто. Принаймні на мій погляд.
Що ще можна сказати в кінці. По перше технологія Т-сплайнів дала розвиток технології Sub-D (настільки що за самі т-сплайни всі забули) та ще купі цікавих технологій (nTopology). Не те щоб напряму, але дали. По друге зараз ця штука дуже активно використовується сумісно з оптимізацією форми/топології, генеративним дизайном та з автоматизованим перетворенням полігональної сітки на щось більш класичне для MCAD. То ж ця штука дуже крута і маю надію що буде розвиватися. Все інше вже казав. Тому наприкінці просто перелічу попередні публікації
Одна відповідь до “Порівняння SolidWorks vs Fusion 360. Sub-D NURBS”
[…] Sub-D NURBS […]