Продовжуємо тему “замовлень”, “вартості” і усього що з цим пов’язано. В сьогоднішньому дописі розглянемо причини моєї “дуже дивної поведінки” при отриманні пропозицій на кшталт: “Є задача, потрібно її розрахувати, готовий заплатити”. Розглянемо чому мені простіше відмовитися від виконання проекту, або навіть виконати його нахаляву (якщо мені він цікавий, і не дуже часто), ніж взятися за його виконання і отримати за це гроші.

Нагадаю що тут: CAE Розрахунки. Ціна питання можна прочитати про базову вартість послуг на виконання повноцінних розрахункових досліджень у розрізі “година роботи”/фахівець/географія

А ось тут: Як визначати вартість та тривалість розрахункових проектів про те, що впливає на цю базову вартість та строки.

Також нагадаю собівартість це більш складна річ і повинна враховувати всі складові ціни:

1. зарплата інженера (інженерів)
2. вартість ліцензій на ПЗ
3. додаткові витрати (обладнання, проїзд, оренда приміщень, проживання)
4. “послуги посередників”, оформлення та ін.
5. податки

Про зарплату ми вже поговорили достатньо, тепер говоритимемо й про інші питання щодо місцевих реалій та деяких психологічних портретів.

Фронтир

Терміном “фронтир” позначали і «золотий вік» піратів у 16-18 столітті, і козацтво, і, навіть, дикий захід чи “клондайк”. Проте питання тут не в тому, що там обов’язково велися військові дії, а в тому, що на фронтирі не завжди працюють ті закони, які вважаються нормою у більш цивілізованих місцях. І мова тут не про тотальне беззаконня. Закони на фронтирі є, і подекуди навіть чіткіше дотримуються ніж у цивілізованому суспільстві… Просто інші реалії вимагають інших законів… і підходів до них.

Так ось, те, що у нас зараз відбувається на інженерному ринку праці, найпростіше описати саме таким словом – фронтир. І більшість особливостей йде звідти.

Наприклад, дуже багато з тих, хто звертається з пропозицією (у стилі: давайте ви мені виконаєте розрахунок) не готові на повний список витрат. У “країнах СНД” взагалі якось не дуже прийнято говорити про “зайві витрати” тобто про податки, чи, наприклад, ліцензії на ПЗ (програмне забезпечення). І це зрозуміло, адже така “оптимізація витрат” дозволяє суттєво заощадити. Навіть умовні 20% податку (у різних країнах по-різному) це пристойна частина, яку хочеться залишити при собі.

Також слід сказати, що замовляти у компаній (а не у “окремих спеціалістів”), знов таки, багатьом не дуже хочеться, – адже загальновідомим факт, що в такому разі ціна порівняно з ціною одного інженера зросте щонайменше вдвоє.

Але найвеселішим є навіть не це. А те, що намагаючись “зкроїти бабла” ну або висловлюючись менш народно: “мінімізувати невиробничі та непрофільні витрати”, народ хоче отримати повний сервіс.

Як приклад: З спілкувань із замовниками. Частина 1: 5 копійок (

Причому тут важливим є не тільки “хитро…мудрість” щодо постановки та спроби замовити експрес оцінку, але з висновком та відповідальністю на рівні повноцінних тривалих досліджень. Але й хитромудрість у всьому – у ВСЬОМУ іншому.

Замовник не хоче йти офіційним шляхом з контрактом, податками, але хоче, щоб був звіт за яким відповідальність можна скинути.

Спроба пояснити йому ж, що без наявності контракту виконавець не несе відповідальності по закону. І при такому бажанні неофіційні процеси без контракту – це для замовника будуть просто викинуті гроші у смітник. Бо суд навряд чи прийме звіти зроблені з таким відношенням до своєї уваги. А у замовника це лише викликає стійке нерозуміння: “То це як я заплатив, а ви нічим не зобов’язані”.

Гаразд, зрештою, після довгих перемовин, замовник погоджується, що контракт потрібен, але не хоче оплачувати послуги посередників, вартість ліцензій, хоче тільки заплатити інженеру за цивільно-правовим договором… ну може ще на податок погодиться в якості “жеста доброї волі” (с) (хоча, з його точки зору краще щоб інженер сам за все платив зі своїх грошей)

Спроби в цьому випадку аргументувати, що потрібно купити чи орендувати ліцензії – викликають стійке нерозуміння та неприйняття. Не лише ціною питання… а й самим фактом. Типу: “чом вас піратки не влаштовують…”?

“Да яка різниця, ми просто обріжемо назву продукту і ніхто не дізнається” і купа інших дуже інтелектуальних варіантів.

Спроба пояснення хоча б того факту, що за звітом (навіть якщо обрізати всі назви) все одно будь кому в темі буде зрозуміло, в якому програмному забезпеченні виконувалась робота (розрахунки, моделювання, проектування тощо). Нічого не дає замовнику, бо він не розуміє в чому тут проблема. Пояснення, що як тільки з’ясується що було використано неліцензійне ПЗ, і виконавець влетить на гроші а іноді і волю (в залежності від ПЗ його вартості і в результаті – того це буде адміністративне чи кримінальне правопорушення), нікого не цікавить. Той факт, що якщо замовник не тільки знав про те що софт буде неліцензійним, але і сам пропонував не тільки робить його співучасником, але і підвищує справу до “виконано за зговором групою осіб”, – взагалі бентежить замовника. “А мене то за що?!!”. З точки зору замовника, все це проблеми СУТО виконавця. Ну а те, що виконавець не хоче для себе таких проблем, щоб не було “зальотів”… теж вважається дуже дивним: “всі так роблять, а ти чим кращій за всіх? Особливий чи що? Правильний, да?”.

Найцікавішим тут є ще й те, що велику частину найменувань софту, фізична особа (не підприємець тобто) взагалі просто не може купити, навіть якщо має гроші.

Тобто сам факт виконання робіт фізичною особою в певному ПЗ – вже є достатнім для порушення як мінімум адміністративної, а то й кримінальної справи.

І чуєте що? Ми знов повертаємось до улюблених відмазок: ну обріж картинку, хто зрозуміє? ну ми просто не писатимемо в якому софті зроблено! Та ми взагалі про софт не писатимемо! Ну, давай напишемо щось безкоштовне і все.

Проблема полягає в тому, що такі хитромудрі товариші не розуміють, що по-перше, якщо не написано детально яким чином це виконувалося (постановка, софт, хто замовник, хто виконавець, на підставі чого, як верифікувалось…) , то такий звіт суд в якості аргументу, може і не взяти до уваги. Якщо написано, але є сумніви до чесності – також.

Крім того, той факт, що щось не написано, це не означає, що за непрямими ознаками не можна зрозуміти певні речі. Крім того, якщо чогось не написано – це привід для детальної експертизи. І, повірте на слово, досвідчена людина цілком може визначити, навіть за наявності мінімуму інформації може багато чого зрозуміти такого, щоб поставити під сумніви. Він не все зможе зрозуміти, але його висновків буде достатньо для подальшого створення проблем. І проблеми будуть не у залученого судом “експерта” і не у суду, а у хітромудрого замовника чи виконавця. Нас залучали до різних судових розглядів. Чесно, дуже не хочу подібного у свій бік, тому намагаюся робити все наближено до правильного.

Навіть якщо взагалі не робити звіт (багато замовників саме на цьому наполягають)тим більш офіційний, і просто скинути якусь інформацію, то навіть такої скинутої інформації може бути достатньо для виникнення проблем. Про звіти ми більш детально поговоримо ще трохи пізніше, а поки що продовжимо.

Отже, припустимо, що замовнику не потрібен ні офіційний звіт, ні неофіційний тощо. Чому б не погодитися? Тому що є два варіанти: 1. випадок дуже простий, 2. випадок складний. (мова про “закази”)

У першому, завжди є люди, для яких подібні проекти – їхній хліб, і вони це виконають швидше та дешевше, ніж я з колегами. Причому те, що проект простий, не означає, що від мене він вимагатиме рівно стільки ж зусиль, скільки і від людини в темі. Швидше навпаки, мені доведеться поринути в тему, а це теж час і гроші. Більше того, на відміну від людей у темі, я, швидше за все, за звичкою виконаю ще й зайву роботу, просто через те, що я не в темі, що вона (якась зайва робота) тут не потрібна. А можу ще й щось про…. втрачати. Бо не знав про якийсь нюанс.

Як результат моя робота буде НЕ КРАЩЕ (а можливо і гірше) довше і дорожче. Ну і на… навіщо псувати собі репутацію? За такий проект, я та колеги можемо взятися лише якщо дуже складно знайти тематичних виконавців. Бо в порівнянні з нетематичним виконавцем (який є вузьким спеціалістом але не потрібного профілю) для вирішення таких “простих задач”, ми, швидше за все, будемо все ж таки кращі. Суто через наявність досвіду та кругозору. Навряд чи дешевше, але можливо і не повільніше, і не гірше. Але все одно вирішувати такі завдання не дуже прикольно, бо вихлоп від них низький. Причому тут не лише про гроші, а й про задоволення від роботи. Ну, не цікаво це… Не цікаво і все. Комусь, хто вирішував менше завдань (та навіть мені, наприклад, лише N років тому) це було б цікаво через те, що це щось нове та можна назвати розширенням кругозору та отриманням досвіду. А на поточний момент мені, переважно, вистачає і досвіду та кругозору, тож така робота просто стає довгою та рутинною. “Малувато буде!”

Якщо ж випадок складний… Знаєте, я дуже недовірливо ставлюся до складних випадків, які потрібно виконати без звіту та всього іншого. Я не знаю, як тут пояснити чому. Складний випадок на те і складний. Іноді навіть якщо маєш всі результати, навіть будучи цілком в темі, буває ненаочним чому тут є проблеми і яким дідьком їх вирішувати. А якщо ти ще і не є фахівцем в конкретній галузі… А замовники найчастіше саме такі. Ні вони (замовники) можуть бути фахівцями в цих конструкціях у їх проектуванні, виробництві, експлуатації, але якщо вони прийшли з питаннями, значить відповіді будуть поза їхньою компетенцією. Просто через те, що все, що можна, вони вже самі перепробували. І власне звіт це не лише папірець, який пояснює куди пішли гроші, це саме “бомага”, яка перекладає все, що робив виконавець, на мову доступну замовнику та іншим фахівцям. Нехай там не все буде зрозумілим саме замовнику. Але основне – буде. А все інше буде зрозуміло іншим фахівцям з таких питань.

І ось тут ми повернемось до фрази “а давайте без звіту”. Така фраза буває практично лише за неофіційних замовлень. Не збрешу, що за весь час (20+ років) таких замовлень не було. Були. І фраза без звіту дуже улюблена замовниками, особливо хитромудрими і скупими. Бо коли вони бачать калькуляцію, і бачать, що оформлення звіту, становить іноді до половини суми (попри меншу вартість за годину роботи) і нерідко більше половини часу проекту (власне тому й виходять великі суми)… То цілком природнім є бажання урізати “осьотра”, адже оформлення звіту виглядає як спроба збити ще бабла на порожньому місці

Зазвичай замовники думають, що ми обурюватимемося і кричатимемо, що так не можна. АЛЕ! Нам те тривале оформлення звіту самим стоїть поперек горла. Насолоди – ніякого. Часу – дофіга. Заробіток – ніфіга (порівняно з витраченим часом). Тому ми з радістю завжди відмовлялися і казали, що готові передати всі результати і хай сам замовник розуміється. Тому що ймовірність цього досить низька. Але, сам факт відсутності детального звіту, та зміст “звіту” за яким приймається проект, та комплект результатів і вигляд і якому вони будуть передані замовнику – повинен бути відображеним в контракті.

До речі, у нас був один замовник із “сонячної Австралії”, “де в полях живе багато багато диких кенгуру”. Так ось він робив цілком офіційні замовлення і завжди йому було достатньо лише результатів розрахунків. Але не через те, що звіту він не робив. А через те, що звіт він замовляв іншим людям, котрі за годину звіту брали менше, ніж ми за годину розрахунку.

Щоправда, це йому здавалося, що він замовляв різним. Точніше спочатку саме так і було. А потім він знайшов комбінацію виконавців, які якісно та швидко робили і розрахунок і звіт. А що фактично виконавцями обох завдань були по суті ті самі люди… це вже тонкощі ведення бізнесу та особливості роботи посередників.

результат Фронтирства

Як невеликий підсумок. Я не люблю неофіційних замовлень просто через те, що вони є потенційними джерелами проблем. Майже гарантованими джерелами проблем. Насамперед це через хитромудрості замовників. І я вже звик до того, що в разі якщо замовник не готовий працювати офіційними шляхами і платити за речі скільки вони коштують… чекай на лихо. “Крутитися” замовник буде не тільки щодо зменшення вартості проекту “прибравши” з неї податки або вартість ПЗ. Висока ймовірність того, що тобі на нерви теж впаде пристойно. Так можливість не 100%. але дуже висока.

Так, можливо, людина просто не знає і не усвідомлює деяких реалій. І тут я, та колеги, чесно розповідаємо всі можливі варіанти легального вирішення питань. Заодно дивимося на реакцію і собі складаємо психологічний портрет замовника і первинну думку, а чи варто працювати з людиною взагалі (навіть офіційно)

У другу чергу неофіційне замовлення, це завжди порушення та можливі проблеми із законом, совістю та ін. Може хтось і вміє від цього абстрагуватися. Я ж нервую. Ну і навіщо мені гарантоване джерело нервів та перспективне джерело проблем?

По-третє, ті хто хочуть неофіційно – вкрай рідко уявляють у чому полягає суть завдання. І починаються “дикі танці” у спробах з’ясувати хоч щось (від замовника, а потім щоб пояснити щось замовнику). Іноді це можна назвати цікавим процесом. Але, найчастіше, він, знову ж таки, нервовий і не більше того. При цьому, з погляду замовника, – це мої проблеми як виконавця (той факт що замовник не може сформулювати нічого про проблему і не знає того без чого задачу вирішувати неможливо), адже до мене звернулися із завданням. А навіщо мені зайві проблеми та нерви?

Загалом, якщо дуже коротко сформулювати, все що писалося вище: “навіщо нервувати і переживати, коли можна не нервувати і не переживати”. Але взагалі це не зовсім правильно, адже таких випадків щоб не нервувати … практично не буває. Тому другий варіант:

Це не означає, що я вважаю Ваш, чи будь-який чужий проект, – фігньою. Це лише означає, що кожен з нас шукає комфортні варіанти співробітництва, при яких є баланс між результатом і витраченими ресурсами (і час, і гроші, і нерви – це ресурси).

Якщо Ви є замовником, котрий, через якісь (може дуже поважні) причини не готовий йти офіційними шляхами, або Вас не влаштовують наші пропозиції, міркування, варіанти – я, думаю, знайдеться чимало виконавців, які розділять Вашу точку зору на шляхи вирішення задач та всього іншого. І співробітництво з ними буде більш ефективним, ніж зі мною та моїми колегами. Причому ефективніше для Вас.

Можливо (і навіть швидше за все) знайти такі варіанти важче, ніж “хмиря”, що теревенькає в ютубі та постійно пише в блогах. Але найбільш очевидні результати – не завжди правильні. Отже, швидше за все, я/ми Вам запропонуємо пошукати когось більш адекватного для Вашого випадку.