_{Оригінал був опублікований 2011.05.01.}

^{невеличкий disclaimer до публікації: це Переклад близький до автоматичного. Коли в тексті йдуть посилання на на ДСТУ а на ГОСТ, та ще й старий, це не означає, що автор не в курсі існування ДСТУ. Це саме ті “стандарти” на які звикли так чи інакше посилатися опоненти (згідно до статистики 2011 року). За 11 років ситуація досить сильно просунулася, а в пеіни напрямках сильно змінилася. Тому в ідеалі треба розглянути поточний стан. Але чи будуть нові серії – залежить від читачів.}

^{Upd 2026: На поточний момент з 1 січня 2026 р. в Україні гости та ДСТУ що були їх калькою втратили чинність і більше не є діючими. Тепер замість різних примар давно померлих зомбі Україна перейшла на дійсно міжнародні – ISO. То ж назва стала ще більш актуальною.}

Нещодавно, вкотре, була чергова суперечка з черговою ж людиною, що займається “нормоконтролем” “електронних креслень” на підприємстві. Точніше він контролює паперові креслення, виконані з допомогою “ЕОМ” і друкуючих/графічних пристроях виведення.

Є на підприємстві людина старого загартування, що відповідає за НормоКонтроль. Такий собі форпост того ж класу що і начальник “першого відділу”, або керівник “відділу кадрів”. Він що сили вимагає з “підлеглих”, щоби на будь які моделі були креслення, і щоб абсолютно всі ці креслення відповідали вимогам ДСТУ (Державний Стандарт України, спадкоємець ГОСТ) та ЄСКД.

При цьому, передача інформації між відділами здійснюється не шляхом передачі моделей, бо, мовляв, на них (на моделі) немає стандарту, а виключно шляхом передачі креслень. Щоправда, на скільки я знаю, моделі народ все одно передає, нишком, але скасувати обов’язковість кресленнь – не в змозі. Більше того, оскільки ті креслення, які оформляються після 3D, “не повною мірою відповідають ДСТУ” (с), то остаточне доведення креслень здійснюється за допомогою AutoCAD.

Я, аж ніяк, не проти креслень, і, аж ніяк, не проти Автокада, але по 10 разів оформляти креслення, при кожній зміні проектної деталі, та ще й робити все це з руйнуванням асоціативності….

Це, буду чесним, м’яко кажучи, не найкращий варіант автоматизації проектних робіт. Ба більш – від помилок він не тільки не вберігає, а й навпаки – провокує.

Коментувати ситуацію немає сенсу – хто стикався, той і так зрозуміє. Хто не стикався – не повірить.

“Керівництву” – взагалі все одно: бо цей варіант має “пюси”: “молодь” не відривається ві д колективу, а знає своє місце. Щоправда, плиність кадрів є дикою, та й жоден із проектів не був закінчений тим же складом яким був розпочатий (особливо з молодих)… Ну той не є важливим – “головне”, що “документація в порядку і по ній все можна відновити” (с).

Я з цією людиною вже не раз стикався, але, оскільки наші сфери інтересів трохи відрізняються, я намагався не лізти в суперечки. Щоправда, нещодавно знайшла коса на камінь. У зв’язку з чим, довелося трохи попітніти. Оскільки за моїм основним напрямом діяльності, в мене немає потреб пам’ятати “назви всіх ГОСТів” і “точні цитати” з тексту ЕСКДшних стандартів, то перший раунд я програв всуху. Народ поблажливо посміхнувся, та й фіг з ними, “обтерся” і попросив повернутися до цього питання за півгодини.

Далі було “пиво” адміну, який відповідає за інтернет, втім він і без нього погодився. І все заради “великої мети” зменшити “запал” особливо завзятим “поборникам стандартів”, бо він і сам від них регулярно відгрібав (хоч і трохи іншим чином).

Через пів години я повернувся з копицею “паперу” і суперечка закипіла з новими силами.

Якщо в попередньому раунді наді мною з усмішкою знущалися, між ділом “циЦуючи” ЄСКД (у хижках і через “Ц” написано через те, що фрази видавались за точні, але насправді не завжди такими були, а були “інтертрепацією, до якої за довгий час звикли”), то в другому раунді дійшло до крику. Я, звичайно, теж не дуже тихо спілкувався, але на мене відверто кричали, намагалися змахнути зі столу і порвати ті “папери”. Загалом пристрасті розпалювалися. Воно ніби зрозуміло що сили не рівні, бо коли перед носом махають книгою виданої в NN-му році “за радянської влади” – це одне, а коли махають “пачкою” “свіжороздрукованого паперу”, яка “ще не охолола” – це зовсім інше. А я ще зробив дурість – роздрукував на “обратках”.

Тим не менш, оскільки суперечка відбувалася у присутності високого керівництва, то деструктивні дії були зупинені. Суперечка була довга, і не можна сказати, що я вщент розгромив суперника, але прикол у тому, що мені вдалося головне – суперник сам почав мати сумніви.

Як результат, було зроблено замовлення на закупівлю всіх нормативних документів (включаючи ISO 🙂 ), про які йшлося в ході суперечки, для подальшого вивчення.

Все-таки, іноді добре, коли розмовляєш з фанатиками ;). Не впевнений, що з цього буде толк, також не знаю, що вийде після того, як ця людина перечитає всі стандарти, і вже точно не знаю скільки їй на це знадобиться часу… Але процес зіштовхнуться з мертвої точки. Дай Бог не до ще більш мертвої.

upd: за два роки були певні позитивні зміни, тим більше що овелося довести, що якщо ми вимагаємо виконувати “ГОСТ”, то треба виконувати саме те що написано в ГОСТі, а не те що ГОСТом вважають, через те що за 30 років до цього звикли. Точно знаю що від автокада народ відійшов повністю навіть на етапі фінального оформлення креслень. Але подальша історія мені не відома, бо далі дороги розійшлися і ми більш не співпрацювали. Дивно да?

А тепер про основні моменти суперечки:

1. Креслення оформлене на комп’ютері може відрізнятися від вимог для ручних креслень. “Горезвісний” ГОСТ 2.004-88 ЕСКД. Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ. Власне на нього посилається більшість дилерів та вендорів САПР, коли йдеться про можливість створення креслень відповідно до ЄСКД. Насправді, там не так вже й багато вільностей дано, і майже скрізь написано, що слід дотримуватись звичайних вимог ЄСКД до ручних креслень. Проте йде ряд “Допускається”, які перевертають багато понять. Наприклад, допускається застосування масштабу 1:3. Ось як! Чого я взяв? Цитую (на мові оригіналу):

3.4. Масштабы изображений на чертежах, выполняемых на графических устройствах, следует выбирать из ряда по ГОСТ 2.302.
_{Примечание. Допускается применять масштабы уменьшения 1:n и увеличения n:1, где n – рациональное число.}

І таких пунктів – “безліч”. Вони, звичайно, не дають “повного права” робити, що заманеться, і не завжди вирішують проблеми з проставлянням специфічних символів та іншої “гидоти”, але річ у тому, що і в інших стандартах є певні припущення, які, якщо “правильно” прочитати можуть спростити життя і людям та підприємству.

2. Відповідно до нових стандартів (див. нижче), на додаток до “стандартних” “креслення всіх видів”, “специфікацій”, “ескізів”, “текстових документів” з’явилися такі поняття, як “електронні документи”, “електронна модель”, “електронний склад виробу”, та багато іншого. І незважаючи на те, що ці стандарти прийняті в рф, вони є міждержавними, і за них, окрім безпосередньо рф, проголосували національні органи зі стандартизації у таких країнах:

• Азербайджан
• Вірменія
• Білорусь
• Казахстан
• Киргизстан
• Молдова
• Таджикистан
• Туркменістан
• Узбекистан
• Україна

А значить, якщо наш Держспоживстандарт проголосував, то нас ці положення стосуються так само, як і інших. (Upd: ситуація щодо сьогодення, та цих стандартів, чи їх україномовних аналогів – мною не перевірялася.) Власне, щоб було простіше, йдеться про ось ці стандарти:

• ГОСТ 2.051-2006 ЕСКД. Электронные документы. Общие положения.
• ГОСТ 2.052-2006 ЕСКД. Электронная модель изделия. Общие положения.
• ГОСТ 2.053-2006 ЕСКД. Электронная структура изделия. Общие положения.

Принадністю даних стандартів є те, що в них йдуть посилання не лише на стару ГОСТівську номенклатуру, а й на стандарти ISO (і доречі всі більшість останніх стандартів ДСТУ якщо не є перекладом ІСО, то має відсилку на те що можна використовувати стандарти ISO, і поточні прийняті для підвищення сумісності, а ще десь був якийсь нормативний акт про те що ЄСКД не є обов’язковим і за потреби можна оформлювати згідно до того стандарту який більш підходить, про це якось окремо). З усіма плюсами, що звідси випливають для нас. Через те що саме ці ISO різні “іноземні” програми “цілковісенько” підтримують.
Ідемо, як-то кажуть, далі:

3. Згідно до ГОСТ 2.111-68 ЕСКД. Нормоконтроль. :

Нормоконтролю подлежит конструкторская документация на изделия основного и вспомогательного производства независимо от подчиненности и служебных функций подразделений, выпустивших указанную документацию.

І, як кажуть, що хочеш, – те й роби, а креслення мають бути! Начебто програш?… АЛЕ! У тому й річ, що не креслення, а КД. Детальніше. По перше:

3.1. Нормоконтроль является завершающим этапом разработки конструкторской документации. В соответствии с этим передачу подлинников документов отделу технической документации или заменяющему его подразделению рекомендуется поручать нормоконтролеру.

Ключове слово я виділив. Чомусь на багатьох підприємствах це слово якось посилено забувають деякі особистості. Далі:

Допускается номенклатуру проверяемых документов, содержание и объем проверки определить предприятию – разработчику конструкторской документации, а для изделий, разрабатываемых по заказу Министерства обороны, – по согласованию с заказчиком (представителем заказчика).

Ключові слова наголосив. Ці слова можна розгорнути як перевірку кожного папірця, так і перевірку лише “дуже” “окремих” документів. Тепер, тимчасово повернемось до документів у другому пункті. Витяг з ГОСТ 2.051:

4.9 Подлинники, дубликаты и копии ДЭ имеют одинаковую силу с бумажной формой выполнения документов аналогичных наименований. В дубликатах и копиях должны быть сохранены обязательные реквизиты, содержащиеся в подлиннике ДЭ.

ДЭ — электронный конструкторский документэлектронный документ: Документ, выполненный как структурированный набор данных, создаваемых программно-техническим средством.
[ ГОСТ 2.001—93, статья А.3]

4.3 ДЭ состоит из двух частей: содержательной и реквизитной.
Содержательная часть состоит из одной или нескольких ИЕ, содержащих необходимую информацию об изделии. Содержательная часть может состоять раздельно или в любом сочетании из текстовой, графической, аудиовизуальной (мультимедийной) информации. Реквизитная часть состоит из структурированного по назначению набора реквизитов и их значений. Номенклатура реквизитов ДЭ — по ГОСТ 2.104. В реквизитную часть ДЭ допускается вводить дополнительные реквизиты с учетом особенностей применения и обращения ДЭ. Номенклатуру дополнительных реквизитов и правила выполнения и отображения в визуально воспринимаемом виде устанавливает разработчик*.
ИЕ — информационная единица

Тобто. Електронний документ – є таким саме видом КД, як і “папірці”. Там, також, ще є цікава інформація про електронний підпис, але зараз не про це. Ідемо з цитатами далі. Витяги з ГОСТ 2.052 (хоча це й нерозумне заняття – його треба читати повністю) 🙂

ЭМИ (электронная модель изделия), как правило, состоит из геометрической модели изделия, произвольного количества атрибутов модели  и может включать технические требования.

Модель должна содержать полный набор конструкторских, технологических и физических параметров согласно ГОСТ 2.109, необходимых для выполнения расчетов, математического моделирования, разработки технологических процессов и др.

Все значения размеров должны получаться из модели

При визуализации модели допускается не представлять модель на чертежном формате

При разработке ЭМИ используют и обеспечивают ISO 10303-21, 22, 41-43. В ЭМИ допускается выполнять  упрощенное представление частей модели типа отверстий, резьб, лент, пружин и др., используя частичное определение геометрии модели, атрибуты или их комбинацию

Ну і, напевно, найбільш корисним тут є посилання на “можливість” оформлення креслень відповідно до стандарту ISO 10303-201.
Якщо після цього пройтися за іншими новими та оновленими стандартами, то в них виявиться достатня кількість відходів, що допускаються, від “старих” стандартів ГОСТ до нових ISO. (upd: по хорошему треба ще раз пройтися)

В якості загального висновку:

Відповідно до останніх стандартів на території практично всіх країн СНД електронні документи у правах прирівняні до паперової документації. Більше того, на існування вже має право не лише двовимірне креслення, оформлене у повній відповідності до вимог ЄСКД, а й тривимірна електронна модель виконана відповідно до стандартів ISO. Мало того, що “має право на існування”, але ще й має таку саму вагу. Ба більш, відповідно до цих висновків, а також з урахуванням тих пунктів, що дають право підприємству виконавцю (або безпосередньо замовнику) самому обирати ті типи конструкторської документації (знов нагадую про електронну модель як рівноправну частину КД) на базі яких здійснюватиметься робота всіх частин підприємства, включно з нормоконтролем…

Тож, відповідно до цих пунктів, підприємство може абсолютно законно перейти на роботу з електронними моделями, як основними одиницями Конструкторської Документації.
УҐА товаґиші! 😀
Щоправда залишилося зовсім небагато: довести це тим, хто сидить на певних інстанціях. При чому, як у середині підприємства, так і за його межами. 🙁 А тому, перш ніж йти лаятися – уважно вивчіть нормативні документи.

*В даному випадку, для назви використаний той факт, що англійська Ghost (примара) схожа на стандартне скорочення “державного стандарту”

P.S. Вдалої боротьби за права. І якщо тема для Вас є цікавою, або є що сказати/запитати – пишіть в коментарях