переклад 2023.02 публікації від 2010.08.17. В принципі те, що тут написано так чи інакше зустрічається в інших публікаціях на схожі теми, але це була перша стаття, з якої все пішло .
Кожен із нас при вирішенні своїх завдань стикається з проблемами, через які суттєво знижується ефективність роботи. Дуже часто це пов’язано з незнанням програми якою намагаємось користуватись. Також часто такі проблеми пов’язані з відсутністю знань та навичок роботи з іншими програмами. Ну і не менш часто це пов’язано з обмеженнями в можливостях конкретної САПР.
Вирішуються ці проблеми по-різному – хтось заплющує очі, хтось читає форуми та “першоджерела”, хтось доповнює використовувану програму різними примочками. Але дуже часто користувачі, особливо ті, кому довелося працювати в декількох системах, згадують Гоголівське: “Если бы губы Никанора Ивановича да приставить к носу Ивана Кузьмича…“
Не буду винятком і пофантазую на тему ідеальної САПР. Але почнемо з загальних рис, а там, чим CALS не жартує, може, і до подробиць дійдемо. Більшість з фантазій є універсальними (щодо галузі використання), але все ж таки основним напрямом я оберу старе добре машинобудування.
Отже, почнемо: Вартість.
Не знаю кого як, а мене ціноутворення на сучасному сапровському ринку просто бісить. (за 12 років з моменту написання цього – я краще розумію ці принципи, але все одно бісить і вважаю що їм потрібна демократизація) Більшість компаній стверджує, що ціни базуються виходячи з того, скільки грошей вкладається в розвиток тієї чи іншої програми і від можливостей самої програми.
Припустимо, що це так. Але чому тоді однією з найдешевших систем зараз є Pro/ENGINEER? (тепер це Creo) Чому ціна його базового пакету чи не вдвічі нижча за ціни на AutoCAD, SolidWorks, Компас? (інфа про ціни компаса була трохи не точною. ну да і фіг з ним з компасом) Невже PTC вкладає грошей у розвиток власного програмного продукту менше, ніж АСКОН. Або ціна низька від того, що в базовому ProE можливостей менше, ніж у Компасі? Не знаю, хто як, а я якось не помітив.
Гаразд, це різні компанії, вони по-різному оцінюють ринки, по-різному оцінюють можливості, хай так. Але, тоді, хто мені пояснить, чому AutoCAD коштує 5 кіло “зелених”, а Inventor – п’ять триста? Обидва програмні продукти розробляються однією фірмою, в комплект з Інвентором часто включають і Автокад … Так якого ж, вибачте фіга?!! Невже Inventor коштує всього 300 доларів (за останньою інформацією різниця між мережевими версіями становить близько 600 доларів, тобто трохи більше, ніж коли писався цей текст. За інформацією на 2023 рік автокад коштує 1865, Інвентор 2300, фьюжн 550 а продуктова колекція яка включає всі три продукти і ще дюжину – 3000)? Якщо ні, то чому він іде у постачанні з Автокадом? Це що при покупці журналу «Мурзилка», ми отримуємо в навантаження безкоштовний додаток з повного зібрання творів людини яка “винайшла Україну”? (якщо ви в черговий раз читаєте це порівняння – то так, я його дуже люблю)
Гаразд. Добре. Припустимо.
Але тоді йде наступне питання.
Чому вартість є закритою інформацією? (по деяким продуктам на 2023 ситуація змінилась, але здебільшого осталась правилом) Чому щоб дізнатися, скільки коштує той чи інший продукт, – необхідно, або довго тероризувати продавців, доводячи, що ти не просто з цікавості тут їх дістаєш, або довго шерстити інтернет. Причому невідомо, що ефективніше.
Дивно якось. Але ще дивніше те, що майже будь-яка знайдена чи названа цифра не є правильною. Як кажуть ті ж таки продавці: «Ціна є предметом для обговорення». Бр…
На зорі дев’яностих до нас приїжджали американці. Заради жарту ми їх водили на ринок. Жодному з них ми так і не змогли пояснити зміст фрази: «ціна – стільки-то, але якщо братимете, віддам дешевше». Невже глобальний ринок САПР так і не виріс із зародкової ринкової економіки часів розпаду Союзу? Адже проблема в тому, що і на заході майже те саме. Як же так? (на поточний момент я можу сказати що для дуже багатьох продуктів, не тільки САПР, це є нормою в Європі, США, але тим не менш процес отримання ціни там значно більш простий і прозорий)
Ну гаразд, я розумію, коли береш оптом щось матеріальне, наприклад труби, ціна може суттєво змінюватись, бо від розміру опту залежить:
- наскільки швидко продавець отримає прибуток,
- які будуть транспортні витрати,
- наскільки звільняться склади,
- чи не переб’є сьогоднішній покупець всю торгівлю сьогоднішньому продавцю, ставши продавцем.
АЛЕ! Якщо Ви купили не 2 а 10, 100, тисячу ліцензій – ні транспортні, ні складські, та жодні витрати продавця не зміняться, і жоден із покупців не зможе стати продавцем. (так, ця думка теж є стандартною для моїх старих публікацій, і якщо чесно все ще є актуальною для менеі на сьогодні)
Ні, я цілком розумію, що за оптової купівлі ціна має знижуватися. Але я не розумію, чому в софтовій галузі, де більшість понять, окрім грошей, є віртуальним, вона залежить від того, наскільки “менеджери” покупця зможуть “затеревенькати” “менеджерів продавця”. Адже в тому варіанті ринку та взаємин, який є зараз, що б хто не говорив, по суті, практично єдина причина вибору того чи іншого програмного продукту – це не ефективність, не можливості, не зручність, а ЦІНА. Причому ціна не реальна, а уявна/гадана.
А гаданою вона є через те, що покупець дуже помиляється, що заплативши стільки, скільки домовилися, він отримає те, що йому потрібно. Як тільки покупець вибрав систему і витратився, продавці починають з нього “дрібним сапом” тягнути суми, які найчастіше можна порівняти з початковими, і навіть можуть їх перевищити. Відмовитися покупець не може- він уже потрапив на гачок. Натомість, тепер продавець намагається витягнути всі «збитки», на які він пішов під час укладання договорів при продажі.
Тож, що б не казали продавці САПРу, а ціни на продукти не залежать на 100%, ані від можливостей програм, ані від розмірів інвестицій у розвиток, а лише від того, “скільки можна здерти” з покупця. Причому зараз я говорю не про ціну «коробки», а про сукупні витрати «на впровадження».
Ну і після цієї короткої преамбули. 😉 Перейдемо безпосередньо до фантазій.
Мені дуже хотілося б, щоб САПР був відкритим, вільним і безкоштовним. Я розумію і усмішки деяких скептиків, і крики, і камінці з боку продавців.
АЛЕ!
Світ софту не світ «заліза», і тут вже давно доведено, що розробники хороших програм можуть заробляти навіть на безкоштовних продуктах. Люди заробляють на цілком реальних речах – навчанні, консультаціях, супроводі, пожертвуваннях. Так, можливо, це не ті гроші, які крутяться у світі САПР. Але та ж фірма SUN аж ніяк не є бідною, і її обороти аж ніяк не є мізерними. У той же час, вона багато своїх програм зробила безкоштовними. Та головне тут інше а саме, що її продукти настільки успішні, що вона заробляє як на консультаціях, так і на продажу свого безкоштовного продукту. І багато фірм готові заплатити за StarOffice, незважаючи на наявність безкоштовного брата близнюка OpenOffice. (на поточний момент 2023 – порівняння не є актуальним, але можна знайти приклади інших варіантів, і цх прикладів буде значно більше ніж у 2010)
Я розумію, що важко порівнювати “текстовий редактор” та “потужну машинобудівну САПР”. Але й у світі САПР є цілком успішні приклади. Одним із ключових, на мій погляд, є OpenCascade. А якщо хтось буде говорити про складність САПРівського ПЗ… Ви мене, звичайно, вибачте, але сучасні ігри можна порівняти за складністю та трудомісткістю з САПРами, і такі складні продукти (і ігри і сапр) теж бувають безкоштовними. Ну, а якщо Вам і цього не вистачає… Навіть не знаю. Безкоштовні програмні продукти та сервіси Google, – Вам теж здаються поганим прикладом через їх низьку складність, низьку поширеність і низькі капіталовкладення в розвиток?
А втім, кого я переконую? Адже я просто озвучую свої фантазії і не більше.
Але мені час закруглюватися і так уже «багатолітер» вийшло. Дякую всім хто дочитав. Сподіваюся, ми з Вами повернемось до теми ідеалів.