Ні я не починаю нову серію, це просто невеличкий звіт, чому не закінчів серію про оптимізацію.

Дуже часто доводиться чути що інженерія надто дорога, неможливо виконувати якісь проєкти, без сучасних САПР…. а вони надто дорогі… а ми бідні… то ж ми не крадемо – ми виживаємо.

Ні цей пост буде не про Autodesk Fusion 360, що за 550$ (а іноді менше, як зараз в період знижок – 382$) дозволяє замінити собою софт з цінником приблизно в 5-7 тис доларів. І навіть не про те, що стартовий капфтал для купівлі “фьюжа” можна легально ж на ньому заробити (там є хоббі ліцензія яка дозволяє заробляти до 1000 баксів на рік).

Ні цей пост буде не про FreeCAD для будь якого використання. Бо я людина яка займається розрахунками. Але цей пост буде і не про безкоштовні Calculix, Prepomax, Salome Meca, Open Foam, Code-Aster, SciLab та інш. Певний перелік безкоштовного для хобістів та взагалі софта знаходяться за посиланнями на назвах.

Як би дивно це не звучало, але в мене за мою практику було достатньо багато різних проєктів, що не потребувало якогось специфічного софта. Чи навпаки вимагало створення специфічного софта. І якщо зі створенням софта все зрозуміло – це ми просто з “інженерії” перемикаємось на “програмерство” (хоча багато хто з програмерів на це образяться бо теж займаються інженерією зі своєї точки зору). То от з першими – не зрозуміло. Яка ж інженерія без відповідного софта.

Проте будь хто досвідчений, знає що велику частину часу інженеру доводиться витрачати не на всілякі там SolidWorks’и Catia, ANSYS’и… А на браузер з поштою, на умовний “ворд”, “ексель”, “паверпоінт” чи взагалі “пеінт”-“фотошоп”. Назви дані в лапках і з умовним, бо замість MS Office може бути Libre Office, чи Open Office. Може бути навіть Google Docs. Це залежить від кампанії, їїї потреб, того як сформовані її процеси. з пеінтом фотошопом – теж все просто. тут теж може бути безліч різного.

Скоро в рамках стріму ми будемо розглядати Dystlab TechEditor – українську розробку. Едакий вітчізняний сплав MathCAD, Word та Excel для інженерних звітів (нам цікава ще і наявністю безкоштовної версії).

Так от три моїх останніх проєкти були виконані по суті повністю в текстових та табличних редакторах. Навіть була думка спробувати зробити це в TechEditor, але я знаю що з проєктами які “горять” краще не робити експерименти.

Всі три проєкти можна вважати волонтерськими, може колись про них зможу шось розказати, але поки цього достатньо. Два вийшли цілком волонтерськими, бо замовниками є… скажемо так представники держустанов. Один по суті теж почався як волонтерський, але іноді і волонтерам простіше провести оплату, хоч часткову, щоб звітувати, ніж просто прийняти від тебе роботу як вклад. Останній вийшов саме таким. Тобто в результаті виконання волонтерського проєкту я ще і гроші заробив…

А де ж тут волонтерство? Ну по перше сам факт що взявся. По друге якби я виставляв повну ціну (навіть по українському прайсу) то там би вийшла сума з багатьма нулями (і не в гривнях). Так шо була безпрецендентна знижка.

Так от. в рамках цих проєктів, на основі своєї компетенції я розробляв методики, та реалізував розрахунки на основі формул, які мало чим відрізняються від тих що ми вивчали на уроках фізики та геометрії. Ну може частина з них у когось була не в межах школи, а в межах ВИШу, але це вже кому як пощастило.

Що мені було треба – зібрати та розібрати стандарти, класичні методики, наукові статті, відомості від виробників та інш. Це систематизувати, знайти перетини і отримати діапазони в яких певні цифри, досить важливі на сьогодні, можуть змінюватися. З описом що більш за все на них впливає, і які діапазони я вважаю (на основі розрахунків та аргументації) більш фізично реалізуємими ніж “граничні”.

Як результат вийшло три “звіти”. Два з яких на 300+ сторінок, один на .. скажемо так – трохи менше 100. Приблизно 10% там співпадає (бо напрям схожий) і у двох великих співпадає десь відсотків 20%. ле це різні речі. з різними висновками. Бо задачі різні.

На ці проєкти пішло майже 3 місяці. З дуже обмеженої кількістю сна, бо строки горять. На останній три тижні. Останній прожкт був попередньо оцінений в 50 годин. зроблений за 20. І потім ще за 70 перероблений до… короче сильно перероблений після уточнення ТЗ, що стало можливим після перших 20. Можна сказати що в середньому 50 і вишло 😉 можна сказати що вийшло 90. Можна просто порахувати скільки вийшло.

Ще раз проєкт був не заради грошей, тому 50. просто щоб була цифра. Не було к-тів за складність. за компетентність. не було за швидкість, за переробку, бо ще раз воно не про то.

А тоді про що? А це про те, що такі проєкти вимагають суто компетенції автора а не софта, і можуть бути виконані на будь чому, в тому числі безкоштовному. По суті навіть без компа, за бажанням.

Але ж виникає питання: та скільки то може грошей принести? А ось це залежить від тієї самої компетенції. Треба розуміти, що по перше, “джун” від “мідла”, “мідл” від “сіньйора”, “сіньйор” від “ліда” часто і відрізняється тим балансом скульки часу він витрачає на “спеціальний інженерний інструментарій”, а скільки на зовсім інше (мова не про розпиття кави та байдикування). І тільки на перший погляд здається що чи вище “статус” тим більше повинно бути “крутого софта”. Насправді відсоток часто зворотній.

І це пов’язано з тим, що з кінцевою задачею, коли всі ТЗ складені і джун зможе працювати. А на початковому, як раз треба всі ті ТЗ і скласти. Обрати правильні шляхи та багато іншого. Це те зо в інженерії називається концептуальним проєктуванням, предпроєктною підготовкою, формуванням ТЗ, предпроєктна НДР.. тощо.
І що найбільш є цікавим, так це те, що навіть якщо б хотіли тут використати CAD/CAE/CAM рішення… виявляється що ані Siemens NX, ані ProE, в сенсі PTC Creo, ані новомодні OnShape’и не вміють працювати нормально на цьому полі.

Так іноді і до них доходять руки, але просто по тій причині, що так зручніше та наочніше. Я б сказав, навіть, – красивіше у звіті та на презентаціях.

І повірте, замовники, які розуміють які проблеми можуть бути з проєктом, якщо невірно був обраний вектор розвитку на початку, готові платити за це. І повірте, зовсім не кожен хто хоче виконати великий проєкт – має достатньо квалифікації для всіх питань, що його турбують (бо іноді про багато з них він навіть ще не здогадується).

І за одну годину консультації можна іноді взяти більше ніж невеличкий колектив візьме за пару місяців роботи. Бо ви зекономите саме цей час.

За умовний день – два (20-30 годин плідної роботи) можна не просто дати відповіді на питання, але і коротко пояснити чому і як для. Це по суті нічим не буде відрізнятися за результатом від першого, але дасть базове розуміння звідки пішли ті рекомендації, що дали впродовж першої години. А це дуже важливо. І це знов таки економить час, але ще й додає розуміння та впевненості. Без такої інфи значно більший колектив, може півроку шукати шляхи напрямки не розуміючи як досягти балансу.

А за 100-150 годин можна дати детальний звіт чому так, і які з наданих рекомендації є більш бажаними, а які ні і чому. Все те ж саме, що і за 20 годин, але так що навіть не профі побачить причини. Дасть більш глибоке розуміння внутрішніх процесів що впливають на результат для їх проєкту. Дозволить краще обрати наступні кроки. І зекономить вже не не місяць, не два, не пів року, і навіть не рік. Зекономить весь час, який би без цього було витрачено на 2-3-5 варіантів проєкту з 0 і до повної реалізації (навіть за умов копіювання існуючих рішень від “конкурентів”).

Я зустрічав що часто люди бояться таке давати, бо це ноухау на якому вони заробляють. І якщо вони віддадуть детальний звіт то їх замовник стане таким же компетентним і …

Якщо він дійсно може стати компетентним як ви з одного звіту… то у мене для Вас дійсно погані новини. Але причина не в детальності звіта, і не в невірно обраному замовнику. А в Вас. Яким би детальним не був звіт, він завжди буде спрямований на відповіді на конкретні питання замовника. І, так, він (замовник) отримає детальну картину в межах цих питань. Може навіть трохи більшу, ніж він питав. Але обсяг варіантів комбінацій питань навіть в межах первинних питаннь – дуже великий. Трошки змінюємо акцент і отримуємо зовсім інше рішення. І людина яка не жила цим досить довго – зможе швидко піднятись від нуля, але не до рівня того хто вже є експертом. І хто витратив на це роки.

Так можна отримати по ітогам замовника який буде думати, що він ухопив чорта за бороду і все може сам все робити. Але Вам то це чим нашкодить? Рано чи пізно розумний замовник зрозуміє що був надто оптимістичним, і повернеться. А тупий… а з тупими просто краще не мати справу, бо якщо у вас замовникі ідіоти… дуже складно залишатись експертом в технічній сфері якщо у вас замовники ідіоти.

То чи можна постійно сидіти на таких проєктах, якщо по суті година може коштувати як місяць, тиждень як триместр, а місяць як півроку+… Це ж які заробітки..
Нажаль початкова фаза є найкоротшою у циклі розробки, а кількість проєктів не така велика щоб “сидіти” тільки на початкових стадіях було можна досить довгий час. Це по перше. А по друге – без виконання проєктів, чи їх супровіду і на подальшому шляху – досить складно залишатися експертом.

Але це говорить лише про те, що можна стати частиною такого проєкту не тільки на стартовому етапі. Так, доходи будуть значно менші, але більш стабільні. І замовник часто буде більш спокійним. з багатьох точок зору.

І на цих наступних питаннях вже буде дуже потрібним софт. Але це вже частина загальних витрат, і в межах колективної роботи – не така висока, як здається. Окрім того це вже питання, яке може бути не тільки ваше але і замовника, то ж Вам особисто окремі ліцухи і одразу на все – і не потрібні.

Окей. З експертами розібралися. Вони можуть шось там заробити і досить багато за рахунок класно підвішеного язика експертності. А що робити тим, хто такої експертності ще не досяг? Їх же зедечі здебільшого як раз на дорогому софті? а тут ми можемо пригадати що софт буває різної цінової категорії, і можна знайти такі що повністю покриють Ваші потреби з урахуванням Вашого бюджету. Можна просто перший час працювати “на дядю” намагаючись максимально підняти свою компетентність, і тоді питання софта – до “дяді” (але пам’ятаємо, що ті хто не готові платити за софт, часто не готові платити взагалі, не дивлячись на всі відмазки). А можна намагатися прокачувати експертність і по максимуму вирішувати задачу (хоча б на початку і хоча б для себе) без компа і складного ПЗ. З тим щоб це увійшло в звичку. І тоді ви самі не помітите як зробите не один левел-ап…

Головне пам’ятати що саме ті хто роблять роботу які може зробити будь хто – є першими кандідатами на “виліт” хоч на роботах, хоч на фрілансі. Хоча в якості крайності можна на початку брати як раз рутину, яка потребує найдешевший софт, і вимагає не стільки роботи головою, скільки роботи дупою. А якщо правильно обрати того хто буде розвантажувати себе перекидаючі таку роботу на вас, можна знайти не тільки джерело нескінченного фарма роботи, але і паровоза який протягне вас до нових рівнів значно швидше ніж ви б зробили це самостійно.

І тут вже головним є інше, пам’ятати що молодість і зухвалість не завжди є заміною досвіду: “- Ти сильний, ти зможеш! – Я розумний та досвідчений – я навіть намагатись не буду!” Різниця між знанням та відсутністю знань, приблизно така ж як між розумінням та знанням. Але і розуміння це не остання сходинка, за нею йде сприйняття, а за нею майже фізичні рефлекси.

Правда на рівні сприйняття і рефлексів часто починається етап рефлексії, що не завжди працює в кращу сторону 😉 Але це якось про інше.

Ну і на останок. Зараз ми робимо ще декілька волонтерських проєктів. Про дещо з цього Ви вже чули, і ми будемо в найближчий час розповідати більш детально. Про дещо зможемо поговорити нажаль не скоро, навіть не за “два-три тижні” (с). Чи вил’єтся це в шось фінансове. не знаю. для мене це не є головним у волонтерстві. А що ж стосується заробітку…. ще встигнемо. головне зустріти перемогу України. Чого всім нам і бажаю