Знов не про методики розрахунків, але не надто далеко.
Коли народ каже що хоче навчитися САПР (або CAD) коли народ каже що хоче навчитися моделювати, чи хоче навчитися проєктувати.. то зазвичай народ дуже сильно плутається.

під проєктуванням дуже часто мається на увазі “моделювання” (створення геометрії, себто геометричне моделювання). А потім виникають питання чому я не вмію проєктувати (конструювати, розробляти) якщо я навчився сапру, проєктуванню і таке далі.

На заході не просто так є різні градації: mechanical designer (та всі інші дезігнери, та деякі інженери), drafter, cad user та інш. бо навіть на просунутому “заході” можуть буи люди що вміють проєктувати, а от з сапром якось не дуже склалося. І те що вони не вміють в кад… на їх ціну не сильно вплива. знайдуть для нього юзверя, що буде робити те що треба.

То ж треба, на мою думку, і нам привчитися трошки розділяти по напрямкам. жити буде простіше. Ну і тим хто хоче чогось навчитися – теж буде простіше зрозуміти що вони знають, що вміють, а що ні. То ж
три основних напрямки

1. конструювання, проєктування, розробка
2. геометричне моделювання
3. оформлення документації (конструкторської, технологічної…)

Звісно, що в тому чи іншому обсязі треба все. але обсяг та відсотки будуть генерувати різних спеців. Я не буду розглядати поки п.1 (бо він надто великий і потребує [в ідеалі] нормальної профільної освіти). я не буду розглядати п.3 (в якому, для нормальної самостійної роботи теж потрібна відповідна освіта)

А зупинюся саме на моделюванні (геом.мод), як (в якомусь сенсі) основі що п.1 що п.3. якщо не подобається слово основа – нема питань, гарне доповнення.
Так от уявимо, що ми вивчаємо геометричне моделювання з 0.

перше що в нас є це

1. одинарний об’єкт, виріб, деталь
2. складальний об’єкт (складання, збирання)
   2.1 статичне складання
   2.2 квазістатичне складання (є певна кількість рухомих об’єктів але то не надто принципово)
   2.3 складний механізм.

Через те що складання так чи інакше базуються на одинарних деталях виробах, то з них і почнемо.
в нас можуть бути наступні окремі напрямки:

1. створення на основі креслень, ескізів (повторення чужого що існує в паперовому вигляді)
2. реверс
   2.1 повторення чужого, що існує в “фізичному” вигляді
   2.2 відтворення чужого з 3д сканів
   2.3 відтворення чужого з геом. моделі
3. робота з голови на форму (по суті “малюваня”)
4. робота з голови на функціонал, призначення (по суті – розробка)
5. Робота з чужим чи модифікація чужого

Це не різні по складності – це різні саме за напрямом. в кожному напрямі є прості і складні речі.

Приблизна градація складності:
1 створення на основі нормальних невеличких (елементарних) креслень/ескізів деталей

1. невелика модифікація чужих, відносно простих, моделей
2. робота з нормальними кресленнями невеликих не елементарних, але і не складних деталей, та невеликих складань
3. реверс інжинірінг простих об’єктів, що існують (простих як по рівню складності так і по рівню складеності форми)
4. створення простих (точніше не складних) об’єктів “з голови”
5. реверс об’єктів що мають велику складеність форми (мова не про складання-збирання, а про об’єкти на які треба велику “історію” але всі операції будуть простими)
6. створення специфічних об’єктів (листовий, зварні … тощо)
7. робота з чужими моделями в тому числі великої складності для відносно складних об’єктів та не принципових але постійних змін
8. параметризація (нормальна, а не в стилі розмір є – то модель параметрична), контекст складання/збірки, перебудова моделі під вимоги СТП (стандартів підприємства) [не всі зрозуміють що тут складного, але це означа, що вони не бачили “нормальних” правил, вимог]
9. реверс та робота “з голови” з об’єктами будь якої складності

як бачимо 1 рівень починається з креслень, тому навичка роботи з напрямком кресленнь – дуже важлива, навіть якщо в ваші задачі не входить оформлення креслень. То що треба від креслень?

1. вміти працювати з кресленнями деталей:
   1.1 розібрати на прості формотворчі складові
   1.2 уявити послідовність (хоч з історією хоч без, все одно потрібний алгоритм та послідовність)
   1.3 розуміти обмеження та спрощення, що присутні на кресленнях, не тільки у вигляді позначок, а в тому числі і вигляді “тут так прийнято”
   1.4 вміти працювати з кресленнями на яких є помилки
2. вміти працювати з складаннями
   2.1 розібрати на деталі, коли є повний комплект креслень (чи їх аналог)
   2.2 розібрати коли є тільки складання
   2.3 розібратися коли є частково складання а частково деталі але комплект м’яко кажучі не повний
   2.4 розібратися коли є явні помилки та нестиковки на кресленнях (ну і звісно пусті плями також)
3. вміти працювати з додатковою інфою з креслень. в першу чергу технологічною – допуски, посадки, шорсткість, якість, типи з’єднань, точність…. не провтикати термообробки та інш варіанти, нанесення покриттів, та треба чи НЕ МОЖНА шліфувати і все таке…

То ж не для всякого моделювання потрібне знання креслень, особливо глибоке, але без початків п.1 (п.1.1,1.2) та п.2 (п.2.1) моделювання по суті інсувати не може. Бо 3д моделювання суть розвиток тих самих креслень та технічних рисунків за допомогою яких людство дуже довго вчилося пояснювати просторові об’єкти та структурні схеми. Рано чи пізно ви до того дійдете. І якщо піти кружним шляхом, то наприкінці ви зможете сказати що воно вам не знадобилося, але як з’ясується основних результатів ви стали досягати як тільки прокачали скіл, який вам дає таку можливість. просто ви йшли іншим шляхом.

То ж. Для беспосередньо моделювання в CAD нам треба:
1. уявити модель як сукупність формотворчих складових, що з’єднані в певній послідовності (нічого не нагадує?) [тобто зрозуміти базовий принцип]

2. навчитися бачити розмаїття шляхів відтвореня на простих геометричних об’єктах (це в подальшому дозволить вирішувати значно більш складні задачі) [тобто по суті треба натренувати нейронку] <Збудувати дім нам треба? намалюєм…Частина 1. Різноманіття способів побудови геометрії Частина 2. Базові методики побудови геометрії>

3. Навчитися ескізувати

• 3.1. прості маленьки ескізи (мінімум ліній, мінімум розмірів та залежностей
• 3.2. складні ескізи (треба вміти, але не треба так робити в реальному робочому процесі, без зайвої потреби
  • 3.2.1 що складені з великої купи простих об’єктів (ліній, дуг). Велика купа ліній розмірів,залежностей тощо.
  • 3.2.2 складні ескізи, що складені з примитивів і доведені модифікаціями (в основному операціями обрізки) до потрібного стану
  • 3.2.3 складні ескізи зі сполученнями (закругленнями) [краще виносити всі закруглення та фаски, які можна у тевердотільні операції]
  • 3.2.3 складні ескізи з блоками та масивами
• 3.3 контури. Контури в кадах це переважно дуже глючна річ, але вона значно прискорює роботу і вже є CAD’и в яких все зроблено на основі контурів. По суті це п. 3.2.2 – складні ескізи з купи примітивів, але без обрізання. якщо грубо. А обрізання робить кад в своїй уяві на основі вашого вибору.
• 3.4а параметрика (статті є, перекладу нема)
  • 3.4а.1 параметрика на простих ескізах
  • 3.4а.2 параметрика на складних ескізах
  • 3.4а.3 рухливі ескізи МЕХАНІЗМІВ (коли це не баг а фіча, як то кажуть)
  • 3.4а.4 стійка параметрика складних ескізів з сполученнями, контурами, блоками, масивами рухливістю
• 3.4б Використання попередників (як у сенсі “проеціювання”, копіпасту, блоків, вставок, тощо)
• 3.4в “Художка” великі складні ескізи переважно дугами та сплайнами. Є двох напрямків( у кожного своє розуміння складності):
  • 3.4в.1 Industrial Design – “промисловий дизайн”
  • 3.4в.2 CNC decoring (воно треба не тільки там, але в першу чергу всілякі красивості під гравіювання та різання на ЧПК)

• 4а. навчитися моделювати за:
  • 4а.1 послідовністю (тут рівні описуються просто від простого до складного )) )
  • 4а.2. навчитися моделювати за технічною документацією
  • 4а.3. навчитися можелювати за технічним завданням
  • 4а.4. навчитися моделювати за сходством
  • 4а.5. навчитися моделювати з уяви
• 4б. Редагування (про це вже писали)

5. навчитися моделювати та редагувати складні форми (про це вже писали)

І коли все це освоєно в потрібному для вас рівні треба розібратися з:

1. різними видами моделювання
2. різними підходами моделювання
3. параметризацією
4. великими збірками
5. суміжними проблемами та напрямками. куди потім ту модель передати і як використати. Питання навіть не в тому щоб ви вивчили CAE чи CAM чи ще шось. А щоб ви зрозуміли що треба зробити, щоб у інших не було проблем з вашою роботою (а точніше був мінімум з можливого)

Десь так. А Ви що думаєте?

Що хотів додати. Може бути ситуація що людина спокійно вивчила і може працювати в CAD. може змінювати чужу геометрію, може створювати певну складність, але повноцінно не може, бо вона пропустила пункт про розділення деталі на формотворчі об’єкти, і вона може лише повторювати шось, але сама уявити не може. Може бути що вона прекрасно моделює, все уявляє, а от з читанням креслень (не з оформленням, з читанням) в неї проблеми.
Це треба вирішувати. і якщо ситуація запущена – сумісними суміжними задачами (наприклад для читання креслень може бути побудова моделей по простих кресленнях та оформлення креслень з складних моделей). Тут без “ментора” не обійтися, бо треба натренувати нейронну мережу. Але після певної кількості годин практики (кажуть 10к достатньо) і при поступовому збільшенню складності – все вийде.

Стандарти та методики:

• Що треба знати щоб бути шпіоном, а не…
• Хазяін а може такий туторіал?
• Погані звички в CAD
• “Вчимося сапру”